На схід

У гостях у І.М. Воронюка

На східНа Схід! Ідуть любителі поодинці і делегаціями. Хто крутіший — прямують безпосередньо до авторитетів селекції у Росію. Ті, хто не хоче мати проблем з перевезенням садивного матеріалу через кордон, ідуть до колекціонерів-дослідників з прикордонних з Росією областей. Попит випереджає пропозицію, тому за саджанці не торгуються: не купиш ти — куплять інші. На п'яти наступають усе нові й нові бажаючі придбати суперновинки. Білоруси й молдовани, латиші й поляки — кого тільки не зустрінеш на цій широкій дорозі!

На східУ серпні 2006 року я також отримав запрошення від І. М. Воронюка з Луганської області відвідати його виноградник. Іван Миколайович досвідчений практик, великий знавець виноградної справи, колекціонер і випробовувач нових сортів та гібридних форм. Має він і свої напрацювання у селекції, це такі гібридні форми, як Анжеліка, Танюша, Бор дова мантія. Розалінда та інші. Поки що вони не надто відомі, бо проходять польові випробування.

...Господар рано вранці зустрів мене на в'їзді у селище Талове Краснодонського району і ми. не зволікаючи, поїхали на виноградник. Довго ходили по рядах від куща до куща. Іван Миколайович показував, розповідав і пригощав, пригощав... Потім на його "Жигулях" ми поїхали на іншу ділянку і знову все повторилося, тільки сорти були інші. У полудень дружина господаря Віра Сергіївна запросила пообідати. Після дегустації десятків сортів невеликий перепочинок був дуже доречним. А далі — знову огляд і дегустація продовжувалися. Викликали захоплення величезні грона рожево-лілової Анжеліки. яскраво-фіолетовоїТанюші, велично-монументального янтарного Пульсара і ніжно-бузкової Нізіни-2. Чого варті розкішні кишмиші — Балет.

На східБрат Лучистого, Мускат червоний, Находка, Кишмиш червоний — з ягодою різних забарвлень і відтінків, відмінного смаку, вагою від 4 до 12 грамів. Окремо слід згадати м'яконасінні форми Аксинья та Надьожний. ягоди яких заважують 15 і 10 г відповідно. Сортів побачив дуже багато, красивих, пречудових на смак.

На східЗрозуміло, за один день усього не побачив, та й тем для спілкування залишилося ще чимало, адже Іван Миколайович про виноградарство міг розповідати нескінченно. На жаль, не встиг оглянути колекцію технічних сортів, залишивши їх до нових зустрічей.

Про погоду і селекцію

На той час у Луганську літо стояло спекотним майже без дощів. Як виноградар, я якоюсь мірою позаздрив луганчанам, бо у нашому регіоні таке не часто буває. А ось цього року нарешті повезло і нам. Літо 2007 року на Кіровоградщині випало схожим на те, що я бачив на Сході минулого року. Умови для росту і достигання були майже ідеальними. Ніякі хвороби не зачепили ні Кармакод, ні Дунав, ні Ізюминку з Водограєм, не кажучи вже про Аркадію. Лору чи Тимур. На деяких кущах на залишених пасинках достиг другий врожай — на Вікторії, Тимурі, ЗОС-1 та деяких інших.

До хорошого щвидко звикаєш і здається, що так тепер буде якщо не завжди, то часто. Схоже, так думав не лише я, бо у прайсах-каталогах деяких виноградарів-колекціонерів з'явилися "нові комплексностійкі" сорти — Дамаська роза, Мускат білий, Хусайне, де стійкість до мільдью та оїдіуму на рівні 2,5-3 бали. Втім, це ще можна списати на помилку при роздрукуванні каталога. Гірше, коли творчо обдаровані романтично налаштовані се- лекціонери-аматори починають виправляти "помилки" попередників. Скажімо, рядовий синій виноград посереднього смаку чудовим чином видається за Спутник СК (так-так, той самий, лео- новський) з величезною ягодою рожевого кольору, а таємничий Мускат альтанковий насправді виявився ХІ-28-9. Що це — розкрутка старих сортів під новими назвами чи щире бажання прикрасити сіру буденність?

У будь-якому випадку це призводить до плутанини та гірше за все — втрати часу і марної праці. Адже якщо немає достовірної інформації про сорт, існує єдиний спосіб — перевірити його на власній ділянці.

То ж будемо шукати новинки, висаджувати на ділянці, а потім ретельно спостерігати. А втім, хочеться якогось дива, щоб ну, просто супер! Щоб відразу і красиві, і стійкі, і дуже солодкі! Ви, часом, про такі не чули?