Найкращий шлях до успіху той, який добре знаєш...

Найкращий шлях до успіху той, який добре знаєш...
Існує чимало способів щеплення винограду. Свого часу я вдало зробив це у розщіп підземного штамбу. Поступово технологія удосконалювалася, ставала звичною, прийшли досвід і упевненість.
Власне, я виконую щеплення так само, як описано в літературі, проте враховую певні нюанси. Яму навколо штамба викопую діаметром 70-80 см і завглибшки до перших коренів біля штамбу, а по краях ями ще близько 40-50 см. Для чого я це роблю? Щоб не травмувати корені та штамб і при цьому не інфікувати кущ. Далі сильним струменем води змиваю з рослини ґрунт, котрий разом з водою рівномірно розподіляється по поверхні ями. В результаті маємо яму з рівним дном завглибшки 25-30 см. з чистими від ґрунту штамбом і корінцями.
Через добу після просушування видаляю сікатором і очищую гострим ножем всі корені, що розташовані між головою куща та нижчим вузлом. Усі зрізи обробляю 3-процентним розчином мідного купоросу і підсушую.
Наступний етап — обрізування голови та надземної частини куща. Одночасно з поверхні штамбу зчищаю тупою викруткою стару кору і видаляю її з ями. Зріз штамба також обробляю 3-процентним розчином мідного купоросу. Отже, кущ готовий до щеплення.

Найкращий шлях до успіху той, який добре знаєш...Зрозуміло, що до цього часу живці прищепи вже підготовлені, тобто вимочені і нарізані одновічкові. верхні зрізи запарафіновані. вічка набубнявіли. Чубуки в поліетиленовому пакеті зберігаються в холодильнику чи підвалі при температурі від +1 С до -6 С. Щеплення роблю у безвітряну, суху погоду рано вранці або ввечері. Якщо хмарно, то можна це робити протягом усього дня. Мені подобається вечірній час. Зручно влаштовуюся біля розкладених на краю ями інструментів. Для роботи потрібні:
♦ невеликий молоток;
♦ ніж-розщеплювач (бажано з нержавіючої сталі);
♦ стамеска, викрутка;
♦ ножі для щеплення — 2-3 шт.;
♦ рожевий розчин марганцівки;
♦ чиста серветка;
♦ велика чашка з холодною кип'яченою водою;
♦ поліетиленова і трикотажна стрічки для обмотування;
♦ прядив'яний шпагат для стягування штамба.

Найкращий шлях до успіху той, який добре знаєш...Спочатку шпагатом стягую штамб на 7-10 см нижче зрізу. Чубук зрізую на клин завдовжки як 2,5-З його діаметри. Зрізувати починаю безпосередньо під вузлом одним рухом ножа, після чого загострений з обох кінців чубук вкидаю у чашку з водою. Щоб добре була помітна межа між деревиною та корою, гострим ножем зачищаю зріз штамба куща. Ножем- розщіплювачем роблю розщіп завглибшки 3-5 см за найбільшим діаметром штамба. Виймаю ніж із розщіпу і тут же замість нього вставляю стамеску. Якщо штамб тонший за 4-6 см. то використовую викрутку. Поворотом стамески, викрутки навколо осі розщіп розширюю настільки, щоб можна було вставити заточений клином чубук чи два — це залежить від діаметра штамба.

Живець вставляю вічком зовні до початку зрізу кори, при цьому слід стежити за тим. щоб співпали камбіальні шари прищепи і підщепи. Я роблю це так: якщо товщина підщепи дорівнює або більша за товщину прищепи в 1,5-2 рази, то зовнішня їхня поверхня повинна співпасти. Якщо ж підщепа товстіша за прищепу в 3-5 разів, то чубук заглиблюють у розщіп на 0.5-1 мм. Зрізи я нічим не замазую, аби замазка не потрапила у розщіп і не погіршила зростання щепи.
Незаповнену частину розщіпу закриваю клином, вирізаним з чубука будь- якого сорту. Починаючи знизу, щільно обв'язую в 1-2 шари місце щеплення трикотажною бавовняною стрічкою, а зверху неї — тонкою поліетиленовою так, щоб усі зрізи і розщіп були герметично закриті. Щеплення виконане. Далі беру 2 5 літрооу поліетиленову пляшку, зрізую дно неначе кришкою, накриваю щеплення, злегка вдавлюючи обрізані краї пляшки у грунт. На бокових стінках шилом роблю до 20 отворів для кращої вентиляції. Поряд з пляшкою ставлю кілочок і засипаю вологим ґрунтом так, аби над корком пляшки був шар землі у 5—10 см. Щоб ґрунт не пересихав, накриваю горбочок шматком поліетиленової плівки. Для перевірки відкриваю щеплення зазвичай через два тижні. Заодно видаляю підщепну порость, якщо вона з'явилася.

Активний ріст щепи починається через 2-4 тижні. Росте дуже сильно. з одного вічка розвивається від двох до п'яти пагонів. Скажімо, з одного вічка сорту Тимур, щепленого на 4-річний кущ Плевена, виросло 5 пагонів і в рік щеплення я повністю сформував кущ з 5 рукавами завдовжки 2 метри з плодовими ланками на кожному. Аналогічно перещепив Мерцишор на ЗОС-1, Кобзар на Лорд, Ки- шиневські Зорі на Темно-виш- невий. Хоча деякі виноградарі називають цей спосіб варварським, вважаю, що при грамотному його використанні, ВІН не поступається іншим. Кущ формується у рік щеплення і наступного
року або через рік починає повноцінне плодоношення, приносить гарні врожаї протягом багатьох років.
Хочу ще раз наголосити, що при щепленні немає дрібниць, все слід робити, як слід, і тоді матимете позитивний результат. Отже, основні елементи успішного щеплення:
❖ Час проведення: восени — жовтень, весною — квітень (до початку "плачу"лози), травень — після його закінчення.
❖ Щеплений кущ має бути сильнорослим, ВІКОМ ВІД 1 до 5 років.
❖ Вічко прищепи має бути живим.
❖ Чубук повинен бути достатньо вимоченим — при натискуванні виступатиме крапля на зрізі.
❖ Обов'язкова стерильність усіх інструментів і матеріалів.
❖ Правильне суміщення камбіальних шарів підщепи і прищепи.
❖ Не слід замазувати місце щеплення, особливо розщіп, садовим варом.
❖ Обв'язувати щільно, але не туго. Раз на місяць послаблювати її. не знімати до наступної весни. Тоді після відкриття кущів обв'язку знімають і місце щеплення відкривають для вільного доступу повітря І сонячного світла.
❖ Рукава, що ростуть, правильно формують відповідно до обраної вами форми та з метою легкого укриття на зиму.